орючи
Смотреть что такое "орючи" в других словарях:
орючи — дієприслівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
заорювати — юю, юєш, недок., заора/ти, рю/, ре/ш, док., перех. 1) Обробляти землю орючи; зорювати. || Орючи, привласнювати, захоплювати частину чиєї небудь землі. || Орючи, знищувати що небудь. || Робити запобіжну смугу або запобіжне коло (навкруги чогось),… … Український тлумачний словник
виорювати — юю, юєш, недок., ви/орати, рю, реш; наказ. сп. ви/ори; док., перех. 1) Орючи, обробляти яку небудь ділянку землі. 2) перен. Вкривати зморшками (про обличчя). 3) Орючи, вивертати, видобувати що небудь із землі … Український тлумачний словник
відорати — рю/, ре/ш, док., відо/рювати, юю, юєш, недок., перех. 1) Орючи, відокремлювати, відмежовувати від чогось. || Орючи, відокремлювати, забирати собі. 2) Відробляти оранкою … Український тлумачний словник
приорювати — юю, юєш, недок., приора/ти, орю/, оре/ш, док., перех. 1) Орючи, прикривати що небудь перевернутою скибою. 2) Орючи, приєднувати до якоїсь ділянки землю, збільшувати зорану ділянку … Український тлумачний словник
розорювати — I юю, юєш, недок., розора/ти, рю/, ре/ш, док., перех. Обробляти землю плугом, сохою; орати. || Орючи необроблювані землі, вводити їх у господарський обіг. || Орючи, знищувати що небудь. || Робити борозни плугом на поверхні ґрунту, на снігу. II… … Український тлумачний словник
ворюватися — ююся, юєшся, недок., вора/тися, рю/ся, ре/шся, док. Орючи, захоплювати зайву або чужу ділянку землі … Український тлумачний словник
доорюватися — ююся, юєшся, недок., доора/тися, рю/ся, ре/шся, док. 1) Орючи, наближатися до якого небудь місця. || Орати до якого небудь часу. 2) тільки недок. Пас. до доорювати … Український тлумачний словник
загортати — а/ю, а/єш, недок., загорну/ти, горну/, го/рнеш, док., перех. 1) Обгортати чим небудь, замотувати в щось, роблячи згорток, пакунок; прот. розгортати. || Закутувати, укривати, захищаючи від холоду, спеки і т. ін. || перен. Оповивати, роблячи… … Український тлумачний словник
зорювати — I зорюв ати ю/ю, ю/єш, недок. 1) Ночувати просто неба. || Спати на зорі, на світанку. 2) розм. Не спати вночі. II з орювати юю, юєш, недок., зора/ти, рю/, ре/ш, док., перех. і без додатка. 1) Обробляти землю плугом. 2) Орючи, знищувати що небудь … Український тлумачний словник
